@article{Опанасенко_Конік_Білоконь_Терешкович_Шалагай_Леванда_Калениченко_Лисенко_Шамрай_2023, title={Хірургічні методи лікування бронхолегеневих гнійно-запальних ускладнень унаслідок перенесеної коронавірусної інфекції}, url={https://infusion-chemotherapy.com/index.php/journal/article/view/365}, DOI={10.32902/2663-0338-2022-4.1-35}, abstractNote={<p><strong>Обґрунтування</strong><strong>.</strong> Коронавірусна хвороба – 2019 (COVID-19) – це гостре інфекційне респіраторне захворювання, спричинене новим типом коронавірусу. Найчастішими проявами ускладненого перебігу SARS-CoV-2 є бронхолегеневі.</p> <p><strong>Мета.</strong> Ознайомити лікарів різного профілю з оперативними методами лікування бронхолегеневих гнійно-запальних ускладнень унаслідок коронавірусної інфекції.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Від початку пандемії COVID-19 на базі клінічного відділення хірургічного лікування туберкульозу та неспецифічних захворювань легень, ускладнених гнійно-септичними інфекціями, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» було проліковано 70 хворих, з яких у 39 (55,7&nbsp;%) зафіксовано різні бронхолегеневі гнійно-запальні ускладнення, спричинені SARS-CoV-2.</p> <p><strong>Результати та їх обговорення. </strong>Розподіл за нозологією був таким. Емпієма плеври: з бронхіальною норицею – 12 (30,8&nbsp;%), без бронхіальної нориці – 6 (15,3&nbsp;%). Неспецифічний випітний плеврит – 8 (20,7&nbsp;%), абсцедувальна пневмонія – 6 (15,3&nbsp;%), абсцес легені (в тому числі множинний) – 7 (18&nbsp;%). Усього було 39 хворих (100&nbsp;%). Згідно з указаними даними найчастішим бактеріальним ускладненням із боку органів дихання була емпієма плеври – 18 (46,1&nbsp;%) випадків, з яких у 12 (66,7&nbsp;%) хворих на етапі госпіталізації наявна бронхоплевральна нориця. При вивченні рентгенологічного архіву встановлено зв’язок емпієми плеври з деструктивною бактеріальною постковідною пневмонією. У 16 (88,8&nbsp;%) хворих порожнини розпаду залишалися при госпіталізації до інституту, й лише у 2 (11,2&nbsp;%) спостерігалася ізольована емпієма плеври. У 17 (94,4&nbsp;%) хворих з емпіємою було проведено VATS-санацію плевральної порожнини з полідренуванням. В 1 (5,6&nbsp;%) випадку через украй тяжкий стан хворого проводилося лише дренування обох плевральних порожнин (випадок закінчився летально). Ще в 1 випадку після проведення двох санаційних VATS плевральної порожнини було виконано бронхоблокацію верхньочасткового та проміжного бронхів правої легені з наступною активною аспірацією. У 8 (20,5&nbsp;%) хворих після перенесеної коронавірусної інфекції проведено VATS-санацію та діагностовано неспецифічний випітний плеврит. У 3 випадках (1,17&nbsp;%) проведено сублобарну резекцію легені внаслідок хронічного абсцесу постковідного генезу. Ефективність лікування становила 99,6&nbsp;%. Летальність у зазначеній підгрупі дорівнювала 0,39&nbsp;% (1 пацієнт).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Хірургічне лікування вищеописаних ускладнень є найефективнішим методом. Призначення пролонгованої антитромботичної й антибактеріальної терапії в післяопераційному періоді сприяє повному одужанню цієї категорії хворих. Своєчасна діагностика лікарями терапевтичного профілю бронхолегеневих ускладнень унаслідок COVID-19 дає хворим змогу отримати висококваліфіковану допомогу в профільному закладі.</p&gt;}, number={4.1}, journal={Infusion & Chemotherapy}, author={Опанасенко, М.С. and Конік, Б.М. and Білоконь, С.М. and Терешкович, О.В. and Шалагай, С.М. and Леванда, Л.І. and Калениченко, М.І. and Лисенко, В.І. and Шамрай , М.Ю.}, year={2023}, month={Jan.}, pages={44-45} }