@article{Новожилова_Линник_Тарасенко_Приходько_2023, title={Оцінка психологічного стану хворих на туберкульоз}, url={https://infusion-chemotherapy.com/index.php/journal/article/view/364}, DOI={10.32902/2663-0338-2022-4.1-34}, abstractNote={<p>За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серед чинників, які істотно впливають на прихильність хворих на туберкульоз (ТБ) до лікування, неабияке місце посідає їхній психологічний стан.</p> <p>Анонімне опитування 200 хворих на ТБ легень під час інтенсивної фази лікування<a href="#_ftn1" name="_ftnref1">[1]</a> виявило депресивні розлади в переважної більшості респондентів (89,3&nbsp;% – поганий настрій, туга чи почуття безнадійності, 55,9&nbsp;% – брак інтересу, задоволення від речей, які зазвичай цікавили або втішали, впродовж останнього місяця). У більшості хворих ознаки депресії мали виражений характер (60,4&nbsp;% – брак бажання щось робити, 93,4&nbsp;% – поганий настрій, пригніченість, відчуття безпорадності, 93,4&nbsp;% – труднощі із засинанням, переривчастий або занадто тривалий сон, 96,1&nbsp;% – занепад сил, 92,3&nbsp;% – поганий апетит, переїдання, 53,0&nbsp;% – негативні думки про себе, 42,6&nbsp;% – труднощі концентрації уваги). У ⅓ хворих депресивні розлади спостерігалися понад тиждень протягом останніх 2 тижнів, а в ¼ – щоденно. Найвиразнішими вони були у хворих із повторним лікуванням (ПЛ) і ТБ із множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ), менш виразні – в пацієнтів із новими випадками (НВ) (p&lt;0,05).</p> <p>Обраховуючи ступінь тяжкості депресії, встановили, що лише поодинокі хворі її не мали (0-4 бали): 2,2&nbsp;% із НВ, 7,0&nbsp;% із МЛС-ТБ, 0,0&nbsp;% із ПЛ. Причому якщо переважна більшість хворих із НВ мали легку (субклінічну) депресію (5-9 балів) – у 77,8&nbsp;% проти 22,2&nbsp;% із ПЛ та 35,9&nbsp;% із МЛС-ТБ, то в більшості хворих із ПЛ та МЛС-ТБ відзначалася депресія помірної тяжкості (10-14 балів) – у 70,4 та 46,1&nbsp;% відповідно проти 15,6&nbsp;% із НВ (p&lt;0,05). Депресію середньої тяжкості (15-19 балів) мали 4,4&nbsp;% хворих із НВ, 7,4&nbsp;% із ПЛ і 11,0&nbsp;% із МЛС-ТБ. Тяжкої депресії (20-27 балів) не спостерігалося в жодного з опитаних хворих.</p> <p>Порівняння психологічного стану залежно від строків лікування довело, що у хворих, які лікувалися понад 4 місяці, ознаки депресивних розладів були вираженішими, ніж у тих, хто лікувався менш як 4 місяці. У 60,9&nbsp;% хворих, які лікувалися понад 4 місяці, депресивні розлади значно ускладнили виконання різних справ або спілкування з іншими людьми. У 60,1&nbsp;% із таких пацієнтів була депресія помірної та середньої тяжкості проти 23,3&nbsp;% у тих, хто лікувався менш як 4 місяці (p&lt;0,05).</p> <p>Дослідження довело, що психологічної корекції потребує більшість хворих на ТБ легень, причому найуразливішими щодо розвитку депресивних розладів є хворі з ПЛ і МЛС-ТБ, а також усі хворі із терміном лікування понад 4 місяці. Оскільки психологічне супроводження терапії хворих на ТБ є істотним ресурсом підвищення ефективності лікування, пошук нових сучасних індивідуалізованих підходів (з урахуванням категорії хворих і термінів лікування) до їх психологічної реабілітації варто вважати перспективним напрямом подальших наукових розробок у фтизіатрії.</p> <p>Використовували форму первинної соціально-психологічної оцінки хворого на ТБ, яка містить шкалу самооцінки депресії Patient Health Questionnaire – PHQ-9 (Методичні рекомендації щодо соціально-психологічної підтримки хворих на туберкульоз для формування прихильності до лікування / Л. Мельник та ін. – Київ, 2016. – 112 с.).</p&gt;}, number={4.1}, journal={Infusion & Chemotherapy}, author={Новожилова, І.О. and Линник, М.І. and Тарасенко, О.Р. and Приходько, А.М.}, year={2023}, month={Jan.}, pages={44-44} }