Лабораторна діагностика токсико-алергічних реакцій до протитуберкульозних препаратів у хворих на туберкульоз легень із застосуванням лімфоцитарно-печінкового коефіцієнту

Abstract

Обґрунтування. Розвиток побічних реакцій (ПР) на протитуберкульозні препарати (ПТП) створює загрозу для проведення повноцінного курсу хіміотерапії. Нерідко ПР на лікарські засоби мають змішаний або токсико-алергічний характер, тобто передбачувані токсичні реакції можуть спричиняти розвиток непередбачуваних алергічних реакцій. У разі токсичних ПР найчастіше страждає печінка, яка відіграє головну роль у хімічному гомеостазі, забезпечує біотрансформацію й часткове виведення більшості ПТП.

Мета. З огляду на зв’язок імунної та гепатобіліарної систем організму та переважної більшості печінкових реакцій на ПТП метою роботи було розроблення та визначення лабораторного показника, який відображає порушення балансу цих систем організму у хворих на туберкульоз (ТБ) із клінічними ознаками ПР до ПТП.

Матеріали та методи. Дослідження проводилося серед 68 хворих на ТБ, які проходили стаціонарне лікування в Національному інституті фтизіатрії і пульмонології НАМН України. Залежно від наявності клінічних і лабораторних ознак токсичних й алергічних реакцій до ПТП хворі були розподілені на чотири групи: А – з клінічними ознаками алергічних реакцій; ТА – з клінічними ознаками токсико-алергічних реакцій; Т – з ознаками токсичних реакцій; БП – без клініко-лабораторних ознак токсичних й алергічних реакцій. У сироватці крові хворих визначали біохімічні маркери печінкової недостатності: рівні аланінамінотрансферази (АЛТ) й аспартатамінотрансферази (АСТ). У крові хворих методом проточної цитометрії визначали вміст Т-лімфоцитів, їхніх основних субпопуляцій, В-лімфоцитів, природних кілерів та їхню інтенсивність флуоресценції (IF). Для встановлення порушення балансу імунної та гепатобіліарної систем організму на підставі комп’ютерного аналізу даних нами було розроблено лімфоцитарно-печінковий коефіцієнт (ЛПК). Статистична обробка матеріалу здійснювалася із застосуванням ранжованих рядів даних з однаковою кількістю рангів, яка дорівнювала 5 (Burges C., 2010). Роботу виконано коштом держбюджету України.

ЛПК розрахували за формулою: ЛПК = RCD × RIFCD / RАЛТ × RАСТ, де RIFCD – ранжовані дані IF певного пулу лімфоцитів, RCD – ранжовані дані відсотка певного пулу лімфоцитів, RАЛТ – ранжовані дані АЛТ, RАСТ – ранжовані дані АСТ.

Результати. Встановлено, що ЛПК був найнижчим у групі хворих із токсико-алергічними проявами непереносимості ПТП (від ЛПК_CD4⁺ 1,32±0,56 ум. од. до ЛПК_CD16⁺₅₆⁺ 3,05±0,85 ум. од.), а найвищим – у групі хворих без клінічних ознак як токсичних, так і алергічних реакцій (від 7,07±0,51 до 16,13±1,75 ум. од. відповідно; р<0,05). Водночас у групі здорових осіб він був у межах від 4,00±0,61 до 13,00±1,55 ум. од.

Висновки. Отже, клінічні прояви непереносимості ПТП залежать від балансу імунної та гепатобіліарної систем організму людини, а маркером порушення цього балансу може служити саме ЛПК. Тобто що нижче ЛПК, то більше ймовірність появи сукупності клінічних проявів токсико-алергічних реакцій у хворих на ТБ.