Цукровий діабет і туберкульоз у разі лікування за BPaL: ефективне ведення та контроль обох захворювань. Клінічний випадок

Abstract

Обґрунтування. Лікування хворих на ТБ із множинною лікарською стійкістю та з преширокою лікарською стійкістю (пре-ШЛС-ТБ) передбачає застосування тривалого курсу хіміотерапії. Пацієнти з неконтрольованим цукровим діабетом (ЦД) мають високий ризик неефективності лікування через системні порушення. Новий режим BPaL покликаний зменшити медикаментозне навантаження на організм і швидко й ефективно вилікувати хворого.

Мета. Оцінити динаміку контролю ЦД 2 типу у хворої, що отримує режим BPaL, для визначення можливості застосування ефективного короткострокового лікування ТБ на тлі досягнення адекватних рівнів глікемії та компенсації діабету.

Клінічний випадок. Хвора В., 64 роки, вага – 66 кг. Основний діагноз: A15.0 – пре-ШЛС-ТБ (19.03.2021), Риф-ТБ (02.03.2021) легень (дисемінований). Дестр+, МБТ+, М+, МГ+, Риф+, К+, фТМЧ І (HR), фТМЧ ІІ (LfxMfxOfxKmAmCm), гіст. 0, кат. 4 (вперше діагностований ТБ), ког. 1 (2021). Діабетична нейропатія 1 ступеня. Супутній діагноз: Е11.42 – ЦД 2 типу середнього ступеня тяжкості, декомпенсований. Діабетична симетрична дистальна полінейропатія нижніх кінцівок, сенсомоторний тип.

Висновки. Застосування інноваційного режиму BPaL у поєднанні з ефективним лікуванням ЦД 2 типу та ретельними лабораторними дослідженнями дає змогу досягти хороших результатів як через 6 місяців лікування, так і після його завершення.