Застосування короткострокового стандартизованого режиму з ін’єкційним препаратом для лікування випадків Риф-ТБ: чому Україна не Бангладеш

А.Б. Дудник; В.Л. Мацера; Т.В. Нікітченко; В.А. Бехарська

doi:10.32902/2663-0338-2021-2.1-06

А.Б. Дудник Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
В.Л. Мацера Вінницьке обласне спеціалізоване територіальне медичне об’єднання «Фтизіатрія», м. Вінниця, Україна
Т.В. Нікітченко Вінницьке обласне спеціалізоване територіальне медичне об’єднання «Фтизіатрія», м. Вінниця, Україна
В.А. Бехарська Вінницьке обласне спеціалізоване територіальне медичне об’єднання «Фтизіатрія», м. Вінниця, Україна

DOI: https://doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-06

Abstract

Обґрунтування. Стрімке зменшення внаслідок пандемії COVID-19 кількості виявлених випадків туберкульозу (ТБ) з 25 237 у 2019 р. до 17 593 у 2020 р., тобто на 29,8 % (Центр громадського здоров’я, 2021), створює ілюзію подолання проблеми. Водночас широке застосування імуносупресивних лікарських засобів (дексаметазон, тоцилізумаб) для лікування COVID-19-асоційованих пневмоній серед населення з поширеною латентною туберкульозною інфекцією (Cohen A. et al. Eur. Respir. J. 2019) може стати рушійним фактором зростання захворюваності на ТБ у майбутньому. Ведення випадків стійкого до рифампіцину ТБ (Риф-ТБ) на підставі виявлення мутацій у ділянці гена rpoB за допомогою картриджів Xpert® MTB/RIF та Xpert MTB/RIF Ultra залишається складним завданням для лікарів. Через обмежену можливість швидкої діагностики стійкості до інших протитуберкульозних лікарських засобів і відсутність регіональних даних щодо поширеності мутацій початкова схема часто є неефективною. У 2019 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала «Консолідовану настанову щодо ведення випадків медикаментозно-стійкого ТБ», що базувалася на метааналізі досліджень, які вивчали ефективність і безпечність застосування протитуберкульозних препаратів (Ahmad et al. Lancet. 2018; Trebucq A. et al. Int. J. Tuberc. Lung Dis. 2018).

Мета. Вивчення практичних аспектів застосування стандартизованої короткострокової схеми лікування з ін’єкційним препаратом 4-6 Km(Am)-Mfx-Pto(Eto)-Cfz-Z-Hhighdose-E/5 Mfx-Cfz-Z-E в пацієнтів із Риф-ТБ.

Матеріали та методи. У рамках дослідження було ретроспективно проаналізовано випадки лікування Риф-ТБ за 2019 р. у Вінницькій області з використанням стандартизованої короткострокової схеми лікування з ін’єкційним препаратом.

Результати. У 2019 р. лише 35 із 156 (22 %) випадків Риф-ТБ у Вінницькій області відповідали критеріям призначення короткострокової схеми лікування. Основними критеріями виключення були дисемінована форма ТБ, прийом препаратів другого ряду, що використовуються в схемі понад 1 місяць, позалегенева локалізація. Усі пацієнти розпочали короткострокову схему в період очікування результатів фенотипічного тесту медикаментозної чутливості. Через виявлення додаткової резистентності 22 із 35 пацієнтів (63 %) були переведені на довгострокову індивідуалізовану схему, ще 5 із 35 (14 %) були виключені через розвиток побічних реакцій. Отже, лише 8 із 35 осіб (23 %) завершили короткострокове лікування за початковою схемою, тобто лише 5 % (8/156) із когорти пацієнтів із Риф-ТБ. Викликає занепокоєння призначення 5 препаратів групи С в інтенсивну фазу, що суперечить пріоритетності включення ефективніших препаратів із груп А та В і втричі збільшує кількість пігулок для перорального прийому (з 3-5 до 14-16).

Висновки. Призначення короткострокового стандартизованого режиму з ін’єкційним препаратом без виконання лінійного зонд-аналізу може бути рекомендоване лише 5 % хворих на Риф-ТБ в Україні.